Схема Понці

Схема Понці, заснована на шахрайській моделі Чарльза Понці початку ХХ століття, стала одним із найпоширеніших видів інвестиційного шахрайства у криптовалютній індустрії. Її суть полягає у виплаті «прибутків» старим інвесторам коштами нових інвесторів під виглядом доходу від легальних інвестиційних проєктів. Водночас схеми Понці не створюють жодної реальної цінності чи продукту; їхнє функціонування можливе лише за умов постійного притоку свіжих коштів, а зупинка цього потоку призводить до краху через недостатню кількість нових вкладників. На крипторинку такі шахрайські проєкти часто маскуються під інноваційні стартапи, майнінгові сервіси з надзвичайно високими прибутками чи складні DeFi-протоколи, спекулюючи на відсутності жорсткого регулювання, прагненні інвесторів до високих доходів та ускладненості блокчейн-технологій.

Схеми Понці мають низку характерних ознак. По-перше, вони обіцяють аномально високі й стабільні доходи, помітно вищі за середньоринкові, що виглядає підозріло на фоні волатильності крипторинку. По-друге, організатори практично не забезпечують прозорості, тож перевірити реальність їхньої бізнес-моделі чи джерела доходів учасникам майже неможливо. По-третє, у роботі таких схем активно застосовуються агресивні маркетингові стратегії, зокрема багаторівневі реферальні системи винагород, які мотивують існуючих учасників залучати новий капітал. Нарешті, шахраї створюють штучний дефіцит і терміновість, провокуючи інвесторів на поспішні рішення без усвідомлення всіх ризиків. Ці особливості простежувалися у ряді гучних крахів на крипторинку, як-от PlusToken у 2019 році чи обвал екосистеми Terra/Luna у 2022 році.

Вплив схем Понці на криптовалютний сектор є значним. У короткостроковій перспективі руйнування масштабних Ponzi-проєктів призводить до різких коливань ринку, падіння цін на активи й масових втрат довіри інвесторів. У довгостроковій — подібні афери підривають репутацію всієї галузі, провокуючи посилення контролю з боку регуляторів. Важливо, що саме наявність схем Понці традиційні фінансові інституції часто використовують як аргумент для критики відсутності регуляцій та прозорості крипторинку. З появою більш витончених шахрайських механізмів у сфері DeFi та Web3 справжні інноваційні проєкти стикаються з труднощами щодо залучення інвестицій та формування довіри користувачів.

Розпізнати та уникнути схеми Понці для інвесторів — завдання складне. По-перше, складність технологій ускладнює оцінку реальної життєздатності проєкту пересічним учасникам ринку. По-друге, анонімність, властива блокчейну, дає шахраям зручні інструменти для приховування особистостей. Додатково, здійснення такої діяльності в різних юрисдикціях майже унеможливлює притягнення шахраїв до відповідальності й повернення активів. Найефективніші стратегії захисту для інвестора: ставитися з максимальною критичністю до проєктів із гарантовано високою доходністю; проводити всебічний "due diligence" — від вивчення відкритого коду (якщо він є) й ретельної перевірки команди до аналізу прозорості бізнес-моделі; уникати імпульсивних рішень на тлі "FOMO"; і обов’язково диверсифікувати портфель для зниження можливих збитків. І найголовніше — завжди пам’ятати базове правило: «високий прибуток завжди супроводжується високими ризиками», особливо в умовах мінливого крипторинку.

Схеми Понці залишаються продовженням класичних фінансових афер, але у сфері децентралізованих фінансів вони стають складнішими й набувають нових форм. Розпізнавання та розуміння цього типу шахрайства — ключ до захисту прав інвесторів і сталого розвитку ринку. У міру зрілості блокчейн-технологій і крипторинків подальше вдосконалення регуляторних механізмів і активне фінансово-технологічне просвітництво допоможуть зменшити масштаби шахрайств, але пильність та критичне мислення залишаються основним захистом для кожного інвестора.